Трансляція Святої Літургії

НЕКРОЛОГ

На с. Софію МаріюТрембач

 

Народжена                           27.09.1922

Вступила                             04.02.1971

Перші Обіти склала           05.07.1973

Вічні Обіти склала             28.08.1979

 

   Сестра Софія Марія Трембач народилася 27 вересня 1922 року в с. Труханів Стрийського р-ну Львівської області. Батько Олексій та мати Анастасія вели домашнє господарство. Крім Марії у сім були старша сестра Варвара та  молодші Богдан, Анна, Ярослав, Катерина, Орися. Марія закінчила 5 класів сільської школи. Після цього 6 років працювала на службі у священика, а тоді ще 4 роки на службі в адвоката у м. Радехові.

Відтак ще 14 років працювала на лісозаводі у м. Сколе, після цього санітаркою у Стрийській міській лікарні.

  Із сестрами Служебницями познайомилася через с. Маргарету Трембач, з якою працювала на лісозаготівельному комбінаті у м. Сколе. До Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії вступила 4 лютого 1971 року. Вчителькою у новіціяті була с. Ольга Сольчаник, до якої с. Софія часто приїжджала у м. Стрий. Магістром новіціяту на той час був о. Яків Тимчук, ЧСВВ.

Перші обіти с. Софія склала 5 липня 1973 року в м. Стрию за урядування с. Йосафати Іващук, Провінційної Настоятельки.

Довічні Обіти склала 28 серпня 1979 року в с. Ланівцях Тернопільської обл. за урядування Провінційної Настоятельки с. Філомени Юзьків. Святу Літургію та Чин складання обітів відслужив о. Яків Тимчук, ЧСВВ.

З 1977 по 1991 рр. проживала у м. Косові в домі сестер, де доглядала хвору с. Меланію Кашубу, а після її смерті переїхала до м. Заліщики, Тернопільської області, де проживала в домі сестер.

   Коли Українська Греко- католицька церква вийшла з підпілля, с. Софія Трембач разом із с. Оленою Озар та молодшими сестрами були активними учасниками парафіяльного життя в м. Заліщики у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Сестра Софія любили людей, знала про їхнє життя, цікавилася справами і завжди була готова вислухати, молилася за людські потреби. Вона із сестрою Оленою відвідала напевно кожну оселю Заліщан з іконою Зарваницької Матері Божої. Сестра Софія мала особливий підхід до дітей. Вона не здобувала спеціальної освіти, але завдяки своїй простоті та чистому серцю, знаходила порозуміння з дітьми та вміла їх виховувати у християнських цінностях.

   Сестра Софія дуже любила молитву, цінувала Божественну Літургію, любила Згромадження і сестер. Часто ділилася з сестрами досвідом свого покликання. Сестра була гостинною, любила частувати сестер, проводити з ними свій час.Сестра Софія була привітна, весела, позитивна, мала здорове почуття гумору, любила Божі Творіння.

Люди дуже любили сестру та горнулися до неї, часто приходили по пораду чи з проханням про молитву і вона ніколи не відмовила. Через добрі слова поради чи підтримки сестра навчала людей проживати своє життя з вірою та упованням на Бога, і саме в Господі черпати надію та з відвагою переносити різні труднощі. Люди біля неї чулися захищеними і безпечними, бо відчували, що вона передає їхні прохання і турботи у Руки Божі.

Сестра Софія була патріоткою своєї Країни, дуже любила Україну та молилася про кращу долю для  свого народу.

   Сестра Софія любила свою родину, коли ще була молодша – відвідувала їх. Переживала завжди про їхнє духовне життя, напоминала щоб не забували про сповідь, про молитву. Останніми роками розповідала, що вона залишилася найстаршою в їхньому роді і казала: «Бог мене залишив, щоб я за всіх молилася».

Сестра Софія була правдивою монахинею, яка у простоті і любові, віддано служила Богові і людям. Господь покликав її повічну нагороду саме тепер, у Воскресний час, та віримо, що прийняв її душу у свої Батьківські обійми, як добру Служебницю, слугиню Господню. Молімося за упокій душі нашої дорогої Сестри Софії а також  вона буде молитися за нас перед престолом Всевишнього.