Духовна просвіта
«Божа любов, гріх, спасіння в Ісусі» – на таку тему з ініціативи та організації о.Івана Сендзюка 14 березня в храмі Покрови Пресвятої Богородиці відбулася зустріч з канцлером Бучацької єпархії о.Олегом Ольховецьким та місіонерами п.Оксаною зі Стрия та п. Зоряною зі Львова.
Отець Олег розповів про важливість читання Святого Письма, розкривши його план.
План молитовного читання Святого Письма
- Сідаємо в коло, або за столом, запалюємо свічку і на початку молимося молитвою до Святого Духа, щоб просвітив наші серця та вчинив нас здібними почути Його слово. (Можемо молитися «Царю небесний» можемо «Засвітити серцях наших…», можна іншу молитву, або своїми словами)
- Ведучий читає фрагмент Святого Письма. Після прочитання наступає тиша (2 хв.) За часом дискретно спостерігає лише ведучий, інші в тиші роздумують над текстом, перечитують його ще раз і пробують відповісти на питання: «яке слово, словосполучення чи речення зворушило мене?» (сподобалось, збентежило, розсердило чи видалося дивним і незрозумілим). Після двохвилинної паузи ведучий запрошує поділитися вголос відповіддю на це питання. Ділення починаємо від охочого, бажано, щоб якомога більше людей взяло участь у діленні, але не слід нікого змушувати.
- Ведучий просить другу особу почитати цей самий фрагмент Святого Письма. Після прочитання знову наступає тиша (2 хв.) Всі роздумують над питанням: «Що Господь хоче мені особисто сказати через цей фрагмент (слово, фразу), чого мене навчити, перед чим перестерегти, що показати? » Після завершення двохвилинної паузи ведучий запрошує поділитися вголос відповіддю на це питання. Речення формулюємо від першої особи однини. Не слід подавати занадто загальні думки, чи будувати «правильні» відповіді.
- Третій раз читаємо цей самий фрагмент. Ведучий доручає це іншій особі. Після прочитання залишаємося в тиші (5 хв.) В тому часі формулюємо відповідь на питання: «Що я хотів би сказати Господу Богу у відповідь на його слово до мене?» Буде це форма моєї тихої індивідуальної молитви (молитва – це розмова з Богом, а розмова, діалог, передбачає участь двох сторін). Після цієї молитви в тиші ведучий запрошує бажаючих висловити свою молитву вголос. Творимо своєрідну «живу єктенію».
- Завершуємо зустріч спільною молитвою «Отче наш».
Пані Зоряна, душевно, із трепетом у серці розповідала про Божу любов, про гріх, про спасіння Ісусом людей. Зокрема, наголосила на тому, що любов Бога до нас безмежна, виміру не має, вона здійснюється через стосунки з ближніми. Якби ми уявили собі, як нас любить Бог, ми б ніколи не відходили від нього. Бог каже: «Навіть якщо від вас відкажуться батьки ваші – я не залишу вас ніколи !»
Пані Зоряна продовжувала розмову про те, що Бог створив світ і створив закони Божі, а порушення їх – це великий гріх, плата за який – смерть. Перед людиною лежать дві дороги: рай або пекло – другого не дано. Бог, який любить, не хоче, щоб ми вічно страждали. Він створив нас, щоб ми любили. Бог приходить на Землю, щоб заплатити за гріх людський своєю смертю. Бог хоче, щоб ми жили з ним. Спаситель відкупив нас своєю смертю і хоче щоб ми жили вічно. Тому слід довіряти своє життя Богові, тоді будемо жити з Богом більше, бо ніхто не перевищить того всього, що тобі може дати Бог. Слід запрошувати Ісуса в своє життя. Бог не нав’язується, він стукає до нашого серця.
Пані Оксана наголосила на тому, що, коли ми любимо одне одного, то Бог перебуває в нас. Любов до Бога це дотримання заповідей Божих.
Після розповіді присутні у храмі члени Апостольства Молитви, згромадження Матері в Молитві та інші парафіяни поділилися на три групи. В кожній групі було зачитано Євангеліє від Луки 19.1-10 «Ісус у Закхея». Треба було розважати, роздумувати над кожним реченням, віршем Євангелія і занотувати той епізод, який найбільше вразив та припав до душі. Такий тренінг-роздум пройшов у кожній групі зворушливо, піднесено та активно.
Завершилась зустріч спільною молитвою та благословенням о. Олега.
Такі зібрання духовної просвіти залишили глибокий слід у серцях кожного із присутніх. Надіємось, що Господь назавжди поселився у наших серцях. Адже Бог – Океан милосердної любові. Він огортає цією любов'ю всіх. Прийдіть, і киньтесь у той величезний Океан і залишайтесь у ньому завжди. Небесний Отець прагне, щоб увесь світ знав, що існує Бог і Сотворитель.
Молімося завжди і всюди, вірмо, що Господь завжди турбується про нас, що виконує наші благі прохання. І ніколи не забуваймо бути вдячними та безперестанно дякувати за все!!!
Щиро дякуємо отцю Івану та запрошеним гостям, які допомогли провести молитовну зустріч та «напоїти» наші спраглі душі та серця словом Божої істини, бо коли ми в істині, то перебуваємо у світлі правди, миру, любові, Божої благодаті, стаємо чистими, вільними від гріха, зла, ненависті, пожадливості…
Любов Сопівник, парафіянка церкви Покрови Пресвятої Богородиці