ДИТЯЧА ПОБОЖНІСТЬ

З 14 по 18 липня при церкві Покрови Пресвятої Богородиці м. Заліщики проходив літній дитячий табір „Веселі канкули з Богом”. Організаторами і модераторами табору були о. Іван Сендзюк, сестра Партенія (ССНДМ), бр. Тарас Пшеничний. Та найважливішими його учасниками були діти.

Весело, молитовно і щиро проходив кожен день. Учасникам було запропоновано такі теми для обговорення: „Місце церкви у житті молодої людини”, „УГКЦ в СРСР (до 25-ї річниці виходу з підпілля)”, „Духовна скарбниця рідного краю”, „Божий голос: покликання до служіння Богові”. Проте важливим аспектом заходу була щира і жива молитва-намір за Україну і її народ. Важливо також зауважити, що з відкритих дитячих сердець виходили глибокі роздуми про ситуацію, яка відбувається у нашій державі. Глибина дитячих роздумів і їхні погляди на життя проливали світло на речі, які можна побачити лише дитячим серцем. Насамперед це бачення світу у його сучасному вимірі. І це бачення проявлялося часто у дитячих рефлексіях, які незаангажовані скептицизмом і песимізмом.

Важливе місце у програмі табору займали краєзнавчі екскурсії. Для підростаючого покоління знання вітчизняної минувшини, історії рідного краю вкрай важливе. Зокрема організаторами заходу окремо і ґрунтовно було представлено історію Української Греко-Католицької Церкви в радянську добу, у тому числі в період підпілля. При цьому наголошувалося на відомих діячах заліщицього краю, які пережили підпілля і спричинилися до відродження УГКЦ в місті та районі.

Таким чином, цьогорічний дитячий табір виявився оригінальним і унікальним водночас. Проста і щира дитяча побожність та відкритість показали наскільки важливо з дітьми бути і для них працювати. Сьогодні у суспільстві простежується така ситуація, що діти часто-густо залишаються поза увагою батьків, а їхнім приятелем стає комп’ютер і соціальні мережі. Тому мета табору передбачала й акцентування уваги на важливості дітей в увазі дорослих. Кожна доросла людина, а в першу чергу батьки, повинні не забувати, що відповідальність за дітей несуть саме вони. А діти … вони завжди чекають підтримки, любові і справжньої незаплямованої щирості.